МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ І ТОРГІВЛІ УКРАЇНИ
РОЗ'ЯСНЕННЯ
від
09.12.2011 р. N 3302-25/14839-08
Щодо
здійснення закупівель за додаткові кошти
Закон
України "Про здійснення державних закупівель" (зі змінами) (далі
- Закон) встановлює правові та економічні засади здійснення закупівель
товарів, робіт і послуг за державні кошти.
Цей Закон
застосовується до всіх замовників та закупівель товарів, робіт і послуг, які
повністю або частково здійснюються за рахунок державних коштів, за умови, що
вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або
перевищує 100 тисяч гривень, а робіт - 300 тисяч гривень (частина перша статті
2 Закону)*.
Водночас
відповідно до пункту 7 частини першої статті 2 Бюджетного кодексу України
бюджетне зобов'язання - будь-яке здійснене відповідно до бюджетного асигнування
розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи
здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, згідно з
якими необхідно здійснити платежі протягом цього ж періоду або у майбутньому.
Згідно з
пунктом третім частини другої статті 49 Бюджетного кодексу України Державна
казначейська служба України здійснює платежі за дорученнями розпорядників
бюджетних коштів у разі, зокрема, наявності у розпорядників бюджетних коштів
відповідних бюджетних асигнувань.
Частиною
четвертою статті 11 Закону передбачено, що комітет з конкурсних торгів,
зокрема, планує проведення процедур закупівель.
При цьому
відповідно до частини першої статті 4 Закону закупівля здійснюється відповідно
до річного плану. Річний план, зміни до нього надсилаються Державній
казначейській службі України, Річний план, кошторис (тимчасовий кошторис),
фінансовий план (план асигнувань, план використання бюджетних (державних)
коштів), зміни до них надсилаються Уповноваженому органу протягом 5 робочих
днів з дня їх затвердження.
У разі
отримання замовником додаткових коштів на закупівлю товарів, робіт і послуг,
які замовник об'єктивно не міг передбачити на початку року або на момент
здійснення первинної закупівлі, здійснення закупівель за рахунок таких коштів
можливе лише після вчинення замовником дій, передбачених частиною першою статті
4 Закону, зокрема внесення змін до річного плану.
Таким чином,
вибір процедури закупівлі замовником на додатково отримані кошти
здійснюється виходячи з очікуваної вартості такої закупівлі у порядку,
визначеному Законом, за умови, що вартість предмета закупівлі товару
(товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 100 тисяч гривень, а робіт -
300 тисяч гривень, оскільки додаткова закупівля є новим предметом договору
про закупівлю.
Згідно з
пунктом 24 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі - товари, роботи
чи послуги, які закуповуються замовником у межах пропозиції процедури закупівлі
і на які учасникам дозволяється подавати пропозиції конкурсних
торгів (кваліфікаційні, цінові пропозиції) або пропозиції на переговорах у разі
застосування процедури закупівлі в одного учасника. Предмет закупівлі
визначається замовником у порядку, встановленому уповноваженим органом. Для
проведення процедури закупівлі має бути не менше двох пропозицій, крім випадків
застосування замовником процедури закупівлі в одного учасника.
Порядок
визначення предмета закупівлі затверджено наказом Мінекономіки від 26.07.2010р. №921 "Про затвердження Порядку визначення предмета закупівлі".
При цьому
замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення
проведення процедури відкритих торгів або застосування цього Закону (частина
друга ст. 4 Закону).
Разом з тим здійснення
такої закупівлі повинно бути обґрунтованим та документально
підтвердженим.
Директор департаменту
державних закупівель та державного замовлення |
О. Аніпко
|
Ярослава Дуброва
головний державний фінансовий інспектор Відділу моніторингу ризикових
операцій та державних закупівель Держфінінспекції України
Як передбачено абзацом першим ч. 1 ст. 2 Закону
України «Про здійснення державних закупівель» (далі – Закон) цей Закон
застосовується до всіх замовників та закупівель товарів, робіт та послуг, які
повністю або частково здійснюються за рахунок державних коштів, за умови, що
вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або
перевищує 100 тис. грн (у будівництві – 300 тис. грн), а робіт – 1 млн грн,
крім закупівель за процедурою електронного реверсивного аукціону, умови
застосування якої встановлені розділом VIII-1 цього Закону, і ще й на технічне
обслуговування, іншу оплатну підтримку на майбутнє об’єкта закупівлі чи виплат,
пов’язаних з використанням об’єктів права інтелектуальної власності.
Щодо додатково виділених коштів Замовникові для
закупівлі товарів або послуг варто зазначити, що якщо сума виділених коштів для
закупівлі у цьому випадку товару не дорівнює або перевищує 100 тис. грн, то
Замовник проводить засідання комітету з конкурсних торгів (оформляється
протокольно), на якому приймає рішення про непроведення процедури закупівлі,
тоді як закупівля, приміром у зазначеному випадку на 40 тис. грн, є новим
предметом закупівлі і очікувана вартість закупівлі не дорівнює або перевищує
100 тис. грн. При цьому вносяться зміни до додатка до річного плану закупівель:
предмет закупівлі показується окремим рядком та з предметом закупівлі на 90
тис. грн не сумується.
У разі ж якщо сума додатково виділених коштів
дорівнює або перевищує 100 тис. грн, Замовник повинен застосувати вимоги Закону
та провести процедуру закупівлі.
Слід звернути увагу, що закупівля за додаткові
кошти є вельми актуальним питанням наприкінці року, й деякі Замовники не повною
мірою орієнтуються, яким чином діяти в тій чи тій ситуації, а тому варто
звернути увагу на певні моменти.
1. Наприклад, якщо наявне перекидання коштів з
одного КЕКВ на інший (підтвердним документом є довідка) на суму 40 тис. грн, то
ця сума буде додатковими коштами. При цьому для узгодження сум у річному плані
закупівель (далі – план) з кошторисними варто внести відповідні зміни до плану.
2. Також може виникнути така ситуація: очікувана
вартість предмета закупівлі – 200 тис. грн. За результатами торгів укладено
договір про закупівлю на меншу, ніж очікувана вартість, суму, а саме, на 165
тис. грн. Отже, у Замовника виникла економія коштів у розмірі 35 тис. грн, що
буде новим предметом закупівлі.
У цьому разі проводиться засідання комітету з
конкурсних торгів Замовника (далі – комітет) і у протокольному рішенні
описується зазначена ситуація, при цьому комітет приймає рішення про:
– внесення мін до додатка до річного плану
закупівель (інформація зазначається окремим рядком, у примітках вказується, що
кошти на цю закупівлю з’явилися в результаті економії);
– здійснення закупівлі на 35 тис. грн без
застосування вимог Закону.
3. Оголошено проведення торгів на суму 120 тис.
грн. За 10 днів до розкриття Замовникові виділяється ще 40 тис. грн на той
самий предмет закупівлі. В такій ситуації дії Замовника можуть мати два
варіанти:
– якщо проводяться відкриті торги, то внесення змін
до документації конкурсних торгів (наприклад, якщо закуповується товар, то в
частині кількості) та річного плану (в частині збільшення очікуваної вартості),
продовження строку подання та розкриття пропозицій конкурсних торгів щонайменше
на 7 календарних днів;
– якщо проводиться процедура запиту цінових
пропозицій (далі – запит), то варто зазначити, що Закон не передбачає внесення
змін до запиту та продовження строку подання та розкриття цінових пропозицій. А
тому слід розглядати 40 тис. грн як новий предмет закупівлі.
4. Замовник (бюджетна організація) провела
процедуру закупівлі в одного учасника із закупівлі послуг з теплопостачання.
При цьому підрозділи Замовника розташовані у п’яти районах міста, а процедура
закупівлі здійснювалася за лотами і договори про закупівлю укладені за лотами з
філіями організації-теплопостачальника. За трьома лотами кошти оплачуються і
навіть ще залишаються, а за двома – рахунки не оплачуються через брак коштів.
Затвердженим кошторисом на поточний рік коштів недостатньо і додаткових коштів
не очікується. Чи може в такому разі Замовник перерозподілити кошти з одних
договорів про закупівлю за відповідними лотами на інші?
Слід звернути увагу на те, що якщо сума
перерозподілу за укладеними договорами менше ніж 100 тис. грн, то Замовник може
у наведеному випадку перерозподілити кошти з одних договорів про закупівлю за
відповідними лотами на інші без проведення процедур закупівель.
При цьому якщо говорити про новий предмет
закупівлі, то потрібно укладати нові договори про закупівлю, а не додаткові
угоди до первісних договорів.
5. Наприклад, може виникнути така ситуація, що в
додатку до річного плану закупівель Замовником установлена сума для оплати
послуг 95 тис. грн, оплачено за кілька місяців 85 тис. грн, а в наступному
місяці отримано послуг на 30 тис. грн. І тут перед Замовником постає дилема:
– застосовувати Закон чи ні;
– якщо застосовувати, то на яку суму – 30 тис. грн
чи 115 тис. грн?
Слід зазначити, що у такому разі варто аналізувати,
чи міг Замовник на час здійснення закупівлі на суму 85 тис. грн передбачити
виникнення закупівлі на 30 тис. грн чи надходження коштів на цю закупівлю. Саме
від відповіді на поставлене запитання і залежить потреба проведення процедури
закупівлі Замовником.
Тож якщо Замовник об’єктивно не міг запланувати і
передбачити закупівлю на 30 тис. грн і цей факт підтверджується документально,
то тут наявний новий предмет закупівлі на 30 тис. грн. Оскільки вартість його
не перевищує 100 тис. грн, то Закон не застосовується.
Інакше для уникнення порушення вимог ч. 2 ст. 4 Закону в
частині того, що Замовник не
має права ділити предмет закупівлі на частини для уникнення проведення процедури
відкритих торгів або застосування цього Закону, Замовникові
потрібно проводити на 30 тис. грн процедуру закупівлі відповідно до вимог
Закону.
Слід звернути увагу, що з питання закупівлі
Замовниками за додаткові кошти Мінекономрозвитку України (Уповноважений орган з
питань державних закупівель) (далі – МЕРТУ) надано відповідне роз’яснення від
09.12.2011 № 3302-25/14839-08.
При цьому варто зазначити, що Закон не містить
поняття «додаткові кошти», «економія коштів».
Так, до додаткових коштів, на нашу думку, можна
зарахувати економію коштів, яка виникла в результаті подання пропозиції на суму
меншу, ніж очікувана вартість закупівлі; часткової відміни процедури закупівлі;
розірвання договору/внесення змін до договору і, як наслідок, вивільнення
коштів.
Водночас згідно з п. 7 ч. 1 ст. 2 Бюджетного
кодексу України (далі – БКУ) бюджетне зобов’язання – це будь-яке здійснене
відповідно до бюджетного асигнування розміщення замовлення, укладення договору,
придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом
бюджетного періоду, за якими слід здійснити платежі протягом цього самого
періоду або в майбутньому.
Водночас згідно з ч. 1 ст. 48 Бюджетного кодексу
розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання та здійснюють
платежі лише в межах бюджетних асигнувань, установлених кошторисами, зважаючи
на потребу виконання бюджетних зобов’язань минулих років, узятих на облік
органами Державної казначейської служби України. Згідно з п. 3 частини другої ст. 49 БКУ Державна
казначейська служба України здійснює платежі за дорученнями розпорядників
бюджетних коштів у разі, зокрема, наявності в розпорядників бюджетних коштів
відповідних бюджетних асигнувань.
